Як натягнути полотно на підрамник?

Картини є відмінним подарунком та прикрасою будь-якого інтер’єру в приміщенні. Дуже часто їх оформлюють зовні розкішними багетами, проте можна обійтися і без них. На перший погляд може здатися, що процес оформлення картини, тобто її натягнення на підрамник, дуже складний. Чи можливо впоратись з цією справою самотужки та не зіпсувати при цьому ні полотно, ні багет – про це і піде мова в цій статті.

Натягування полотна на підрамник

Натягування полотна на підрамник – не дуже складна операція, проте вона потребує від виконавця наявності певних навичок. Цілком ймовірно, що виконати цю роботу з першого разу у вас не вийде, тому доведеться тренуватися. Не слід засмучуватись, в цій справі варто проявити трішки терпіння.

Для початку, для натягування полотна вам знадобиться наступний інструмент:

  • Будівельний степлер.
  • Лінійка.
  • Полотно.
  • Підрамник для полотна.
  • Щипці для натягування полотна.
  • Кріплення для підвішування картини на стіну.

Докладніше про інструменти

Степлер краще обирати металічний – він набагато надійніший, аніж дешевий китайський. При відсутності стиплера можна скористатися молотком та маленькими цвяхами, проте це більш складний та трудомісткий процес.

Щипці, або плоскогубці для натягування полотна – інструмент необов’язковий, але він допоможе вам рівномірно та акуратно натягнути полотно. Можна використати власні руки, проте сили натяжіння, яку ви зможете забезпечити руками, може бути недостатньо. Саме тому вам потрібно буде шукати другу пару рук. Якщо у вас виникла думка замінити щипці на звичайні плоскогубці, то краще від цього задуму відмовитись. Річ в тому, що ширина захвату полотна у спеціальних плоскогубців набагато більша, ніж у звичайних, завдяки чому полотно залишається цілим та непошкодженим.

Види підрамників

До питання вибору підрамника слід віднестися дуже відповідально. Підрамники можна розділити на два типи – модульні та глухі. Основна різниця полягає в тому, що модульні вам доведеться збирати самому, за допомогою спеціальних клинців, які скріпляють частини підрамника. При необхідності, коли картина починає провисати, рівність кутів можна відрегулювати. Глухий підрамник продають повністю зібраним. Недолік глухого підрамника полягає в тому, що часто для їх виготовлення використовують неякісні матеріали.

Можливі дефекти підрамників

Якщо дерево погано просушене, або має певні дефекти (наприклад, сучки та тріщини), велика ймовірність того, що з часом воно деформується в одну сторону,тому форму доведеться перетягувати. Краї підрамнику з того боку, де буде прилягати лицьова сторона, повинні бути оброблені задля запобігання псуванню полотна. Якщо розмір полотна дуже великий, з заднього боку використовують спеціальну хрестовину, яка запобігає деформуванню рами.

Сила на тяжіння

Якщо полотно не було попередньо оброблено, то його не слід сильно натягувати. Полотно, що вкрите ґрунтовкою, при натягуванні дає сильне розтягування. При натягуванні на глухий підрамник заґрунтованого полотна сила на тяжіння повинна бути більшою, ніж на барабан.

Як натягти полотно на підрамник?

Перед виконанням даної операції необхідно виміряти діагоналі підрамника – вони повинні співпадати. За допомогою стиплеру на модульному підрамнику кріплять кути полотна. Вільні краї полотна повинні бути 2-5 см.

Зображення вкладають лицьовою поверхнею донизу. Поверх вкладають підрамник (обробленою частиною, зі скошеними, заокругленими кутами). Після цього підрамник вирівнюють по центру полотна. Якщо полотно незагрунтоване, необхідно розташувати його таким чином, щоб направлення ниток було паралельним краям підрамника.

Одну частину полотна загибають та кріплять за допомогою меблевого степлеру рівно посередині. Після цього підрамник перевертають та продовжують натягувати полотно – зробити це можна за допомогою інструментів або рук. З протилежної сторони від першої кріплять полотно. Аналогічну операцію виконують з інших сторін. Таким чином, ми отримуємо підрамник з полотном, яке зафіксоване з кожної сторони посередині за допомогою однієї скоби.

Далі від центру до краю поступово фіксуємо скобами, приблизно через кожні 2-3 см. При цьому перед тим, як зафіксувати полотно за допомогою скоби, слід виконати його на тяжіння. Таким чином треба рухатися по колу – після фіксації скоби підрамник повертається протилежною стороною, де виконується аналогічна операція.

Залишилось розібратися з кутами. Якщо підрамник модульного типу, необхідно витягнути скоби, за допомогою яких фіксували полотно в кутках при початку операції натягування полотна. В спеціальні пази вбивають клинки, які фіксують частини підрамника. Підкреслюємо, що для підрамника глухого типу дана операція непотрібна.

Вільні краї полотна добре натягуються, акуратно завертаються внахльост та фіксуються скобами. На цьому процес натягування полотна на підрамник завершено. Готовий виріб можна доповнити фурнітурою, що кріпиться с задньої сторони – вона призначена для підвішування картини.

Якщо ви бажаєте придбати готове полотно на підрамнику, то слід звернути увагу на якість дерева, з якого виконаний підрамник. Якщо дерево м’яке, має будь-які дефекти, то від придбання полотна краще відмовитись.

Види на тяжіння полотна

Існує два основних популярних види натягування полотна:

  • Стандартний.
  • Галерейний.

Відмінність цих двох видів полягає в тому, що стандартний вид застосовується у випадках, коли картина буде доповнена багетом. При цьому полотно кріплять по боках за допомогою скоб.

Галерейний вид на тяжіння не потребує додаткового оформлення багетом, тому є повністю завершеним виробом.

Натягнуте на підрамник полотно оброблюють спеціальним акриловим лаком, який додає виробу фігурності та фактурі, а також виконує функцію захисту. Внаслідок цього картина не вигоряє та не жовтіє, окрім цього, вона менш піддається механічним пошкодженням.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.